Память вновь зовёт меня,
Назад в прошлое маня,
Где от старости дома
Покосились.
На скамейке у берёз,
Где не прячет дождик слёз,
Я молю Тебя, Христос,
За Россию.
Здесь дни юности прощли,
Где друг друга мы нашли
Вновь курлычут журавли
В небе синем.
Там где речка, там где пруд,
Там где отчий был уют,
Слышу ангелы поют
За Россию.
Ночью спать я не ложусь,
За всех тех людей молюсь,
Кто не верит, что, Иисус,
Ты - Мессия,
Кто не ведая преград
Прямиком шагает в ад,
Поверни, Господь,назад
Всю Россию.
В лугах волю дам коню,
Никого я не виню,
Травы сохнут на корню,
Не скосили,
Я колени преклоню,
Иисус,Тебя люблю
И Тебя, Господь, молю
За Россию.
Ivan Tur,
Deutschland ,Lüdinghausen
Иисус,я стремлюсь к тебе ближе,
Хочу,не теряясь во мгле,
Любить будто не был обижен
И жить будто рай на земле. e-mail автора:turivan@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 7072 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Неведомыми путями - Tарасова Наталия Моему мужу прислали этот рассказ из Германии, а я подумала, что кому-то из рускрязычных людей будет он интересен, поэтому немного "обработала" его и опубликовала.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
