О, не отвергните спасенье!
Я каждый день молюсь о Вас;
И в миг ночной, по пробужденье,
Прошу, чтобы Господь Вас спас.
Вы, может быть, меня забыли
(Надеюсь всё-таки, что нет).
Участье, что Вы проявили,
Оставило глубокий след
В моей душе. О, неужели
По этой, суетной, земле
Без Вас идти мне чрез метели?
И: неужели Вы – во мгле?
Взывая к Богу, умоляю,
Чтоб Он Вам истину открыл,
Чтобы ее струя живая
Омыла очи Ваши. Пыл
Моих молений все сильнее.
Я верю: Бог мой слышит их.
Но Иисуса или змея
Избрать – Ваш выбор. Этот стих,
Возможно, Вы и не прочтёте –
Быть неэтичной не хочу.
Но думаю: что изберёте?
Недолог этой жизни путь.
О, если б я могла пред Вами
За Вас хоть как-то пострадать,
Чтоб Вы увидели желанье
Мое – Вам благо оказать.
Но это, видно, невозможно;
И я молиться буду вновь,
Чтоб Вы могли отвергнуть ложных
Богов, принять Христа любовь.
(18.01.04)
Комментарий автора: Стихотворение обращено к врачу-психотерапевту Антонову Сергею Владимировичу. Умоляю вас, дорогие братья и сестры, молитесь за его спасение! Он читал Библию от начала до конца, уважает христианство... но не спасен!..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
